VIII З’ЇЗД СУДДІВ: ПІДСУМКИ І ЗНАЧЕННЯ

Проведення чергового XVIII-го з’їзду суддів було обов’язковим не лише з огляду на вимоги законодавства про судоустрій і статус суддів, але з огляду на питання, які мав вирішити найвищий орган суддівського самоврядування. З’їзд проходив у надскладних політичних умовах, що супроводжують нині судову діяльність.
Знаковість XVIII-го з’їзду суддів у тому, що підтверджена легітимність судової влади у спосіб проведення самого з’їзду та прийняття рішень, які виходять з вимог і положень Конституції, закону.
З’їзд обрав членів Вищої ради правосуддя, що дає можливість подальшого руху для утворення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, розблокування процесу укомплектування судів. Це – важливо, адже колосальний дефіцит суддівських кадрів є достатньо вагомим чинником, що впливає на порушення принципів судочинства.
Не вдалося з’їзду суддів обрати суддю Конституційного Суду України. Питання неукомплектованості Конституційного Суду України – питання його ефективності або ж неефективності на тлі складних рішень, які очікує суспільство від Конституційного Суду у справах, які уже сьогодні перебувають на розгляді.
З’їзд обрав Раду суддів України та керівництво. Обговорення кандидатів до Ради суддів, голосування за склад знову засвідчили загалом розуміння важливості суддівського самоврядування, що могло б забезпечити незалежність суддівської влади.
Звіт Державної судової адміністрації підтвердив існуючу проблему суттєвого недофінансування судової гілки влади. Такий стан на межі критичного, а можливо і є по суті критичним, оскільки проводити активну протидію корупції у суддівській діяльності за умов відсутності коштів на реальну зарплату державним службовцям та іншим працівникам суду, на обслуговування витрат на здійснення правосуддя є утопією. Тут має реалізувати свої повноваження виконавча гілка влада і продемонструвати підтримку незалежності суддів у здійсненні правосуддя.
З’їзд суддів запам’ятався виступом Голови Верховного Суду, розумінням відповідальності за прийняті суддею рішення перед суспільством і неприхованим бажанням до очищення суддівського корпусу від власної «п’ятої колони». Ось у цьому суспільство повністю підтримає усі ініціативи, дії та рішення суддівського самоврядування.